Військовослужбовиця під псевдонімом "Змія" протягом майже десяти років допомагала рятувати поранених бійців. Зараз, після кількох травм, вона служить у Рівненському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
До того, як почалася війна, "Змія" працювала фізичною реабілітологинею в селі, але коли російська федерація напала на Україну, вона не могла залишитися осторонь. Свою історію вона розповіла журналістам Суспільного.
Ольга, відома як "Змія", розповіла, що вирішила стати військовослужбовицею, коли почалася збройна агресія російської федерації проти України.
"Не змогла я всидіти, дивлячись, що відбувається на сході України. Збиралася йти ще у 2014 році, але мене тоді одразу не взяли. Спочатку забрали брата, він пішов у четверту хвилю, я пішла в п'яту, батько — у шосту хвилю мобілізації", - каже жінка.
У 2015 році вона потрапила на полігон у Львівській області, де працювала санітарною інструкторкою, а через два роки перевелася до 80 окремої десантно-штурмової бригади як старший бойовий медик.
"Тоді, мабуть, були найпрекрасніші моменти служби. Просто була АТО\ООС, не було настільки важких боїв, стільки артилерії, авіації взагалі не було. Виховувався дух десанту. Першу травму я отримала у 80-й бригаді, коли служила на контракті, на першу контузію навіть не зреагували, не було часу думати", — згадує вона.
Пізніше вона отримала другу контузію, яка зачепила її здоров'я. Тому вирішила перевестися в Рівненський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
До війни Ольга працювала дитячою медсестрою в селі Городок на Рівненщині, а потім — фізичною реабілітологинею.
"Якби не війна, я б навіть нікуди не рипалася, сиділа б у себе в селі, в кабінеті й життю раділа б. Сидячи вдома, знаючи, що я можу допомогти, у мене є освіта – я не всиділа. Ми тут живемо. Я не хочу нікуди виїжджати. Я тут на своїй землі, я буду боротися до останнього", — закінчила "Змія".
Останні новини України:
Нагадаємо, чоловік пішов до війська у 69 років та пройшов найгарячіші точки фронту.
Як повідомляла Politeka, командир ЗСУ розчарований ситуацією в тилу.
Також писала Politeka, брат віддав життя за Україну, а він продовжує захищати.
